брести —
[бреисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. бр'іў, бреила; нак. -еиди, -еид'іт'
Орфоепічний словник української мови
брести —
бреду, бредеш; мин. ч. брів, брела, брело; мн. брели; наказ. сп. бреди; недок. 1》 Повільно йти. 2》 через що і діал. що. Переходити вбрід, перебродити (річку, струмок, болото і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
брести —
1. див. шествувати 2. це в брід
Словник чужослів Павло Штепа
брести —
БРЕСТИ́, бреду́, бреде́ш; мин. ч. брів, брела́, брело́, мн. брели́; недок. 1. Повільно йти. – Відкіль бредеш ти, голово лиха? – Лисиця так мовля Ослові (Л. Глібов); Вулиці знову прокидаються, і тоді бреде бульваром похила постать старого газетяра (М.
Словник української мови у 20 томах
брести —
Бреду горем, мов тим морем. Живе в злиднях і не бачить кінця своїм нещастям.
Приповідки або українсько-народня філософія
брести —
БРЕСТИ́, бреду́, бреде́ш; мин. ч. брів, брела́, ло́, мн. брели́; наказ, сп. бреди́; недок. 1. Повільно йти. — Відкіль бредеш ти, голово лиха? — Лисиця так мовля Ослові (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
брести —
Брести, -бреду, -деш гл. 1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29.
Словник української мови Грінченка