бриньчати —
-чу, -чиш, недок. Ударами по чому-небудь утворювати легкі дзвенячі звуки; бряжчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бриньчати —
БРИНЬЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Ударами по чому-небудь утворювати легкі дзвінкі звуки; бряжчати. Десь .. бриньчали стиха струни бандури (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
бриньчати —
див. бренькати; брязкати; грати
Словник синонімів Вусика
бриньчати —
БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
бриньчати —
Бреньча́ти і бриньча́ти, -ньчу́, -ньчи́ш, -ньча́ть; -ньчи́, -ньчі́ть бриньча́ти і бреньча́ти, -ньчу́, -ньчи́ш, -ньча́ть; бри[е]ньчи́, бри[е]ньчі́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бриньчати —
БРИНЬЧАТИ, чу, чи́ш, недок. Ударами по чому-небудь утворювати легкі дзвенячі звуки; бряжчати. Десь.. бриньчали стиха струни бандури (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 52).
Словник української мови в 11 томах
бриньчати —
Бриньчати, -чу, -чиш гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка