Орфографічний словник української мови

бромацетон

бромацето́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бромацетон — БРОМАЦЕТО́Н, у, ч., хім. Сльозоточива отруйна речовина. Подібні із хлорпікрином властивості має бромацетон, але він швидко розкладається під час збереження (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах