Словник української мови у 20 томах

бромацетон

БРОМАЦЕТО́Н, у, ч., хім.

Сльозоточива отруйна речовина.

Подібні із хлорпікрином властивості має бромацетон, але він швидко розкладається під час збереження (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бромацетон — бромацето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови