Орфографічний словник української мови

бубніння

бубні́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бубніння — -я, с. Дія за знач. бубніти I і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бубніння — БУБНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубні́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. За другими дверима [хати] .. чулось верещання, плач, сердите бубніння капрала і жовнірів (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  3. бубніння — БУБНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубні́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. За другими дверима [хати].. чулось верещання, плач, сердите бубніння капрала і жовнірів (Досв., Вибр., 1959, 70).  Словник української мови в 11 томах