бубніння

бубні́ння

-я, с.

Дія за знач. бубніти I і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. бубніння — бубні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бубніння — БУБНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубні́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. За другими дверима [хати] .. чулось верещання, плач, сердите бубніння капрала і жовнірів (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
3. бубніння — БУБНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубні́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. За другими дверима [хати].. чулось верещання, плач, сердите бубніння капрала і жовнірів (Досв., Вибр., 1959, 70).  Словник української мови в 11 томах