Великий тлумачний словник сучасної мови

бубняр

бубня́р

-а, ч.

Гравець на бубні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бубняр — бубня́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. бубняр — БУБНЯ́Р, а́, ч. Гравець на бубні. Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (П. Панч); Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б'ють (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах
  3. бубняр — БУБНЯ́Р, а́, ч. Гравець на бубні. Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 302); Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б’ють (Забашта, Вибр., 1958, 206).  Словник української мови в 11 томах