бубняр —
-а, ч. Гравець на бубні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бубняр —
БУБНЯ́Р, а́, ч. Гравець на бубні. Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (П. Панч); Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б'ють (Л. Забашта).
Словник української мови у 20 томах
бубняр —
БУБНЯ́Р, а́, ч. Гравець на бубні. Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 302); Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б’ють (Забашта, Вибр., 1958, 206).
Словник української мови в 11 томах