бубнявіти

бубня́віти

-іє, недок.

Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком.

Значення в інших словниках

1. бубнявіти — бубня́віти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бубнявіти — Набрякати, брякнути, бучавіти.  Словник синонімів Караванського
3. бубнявіти — БУБНЯ́ВІТИ, іє, недок. Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком. На деревах бубнявіли бруньки (Іван Ле); Від скирти мені видно, як багровіє, бубнявіє кров'ю обличчя Покришня (В. Дрозд); Перед проростанням насіння бубнявіє від води, що проникає в нього (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бубнявіти — I брунитися, набрякати, набухати II див. проростати  Словник синонімів Вусика
5. бубнявіти — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. бубнявіти — Бубняві́ти, -ві́ю, -ві́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бубнявіти — БУБНЯ́ВІТИ, іє, недок. Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком. На деревах бубнявіли бруньки (Ле, Наливайко, 1957, 295).  Словник української мови в 11 томах
8. бубнявіти — Бубнявіти, -вію, -єш гл. Бухнуть, разбухать.  Словник української мови Грінченка