бува —
буває. 1》 3 ос. одн. теп. ч. до бувати. 2》 вставн. сл. Уживається для вираження нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді, трапляється. || Уживається для вираження ймовірності чогось неприємного. || Уживається для вираження припущення у знач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бува —
див. іноді; мабуть
Словник синонімів Вусика
бува —
БУВА́, БУВА́Є. 1. 3 ос. одн. теп. ч. до бува́ти. 2. вставн. сл. Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді, трапляється.
Словник української мови в 11 томах