бузувір —
-а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. || перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бузувір —
БУЗУВІ́Р, а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакодумців, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. На прю! Без ляку і зневіри – За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М.
Словник української мови у 20 томах
бузувір —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
бузувір —
БУЗУВІ́Р, а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (Стар., Поет. тв.
Словник української мови в 11 томах
бузувір —
Бузувір, -ра м. = безувір.
Словник української мови Грінченка