буль-буль —
виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються під час виливання рідини (з пляшки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
буль-буль —
БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг. Звуконаслідування, що відтворює звуки при виливанні рідини (з пляшки, графина і т. ін.). Перехилив її [пляшку] в рот і закляк. Було чути тільки “буль-буль” (В. Винниченко).
Словник української мови у 20 томах
буль-буль —
БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються при виливанні рідини (з пляшки і т. ін.). Пірнула [риба] вглиб, А з нею й змія заодно… Буль-буль — і пішла на дно (Нех., Казки.., 1958, 52).
Словник української мови в 11 томах
буль-буль —
Буль-буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132.
Словник української мови Грінченка