буль-буль

БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг.

Звуконаслідування, що відтворює звуки при виливанні рідини (з пляшки, графина і т. ін.).

Перехилив її [пляшку] в рот і закляк. Було чути тільки “буль-буль” (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. буль-буль — буль-бу́ль вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. буль-буль — виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються під час виливання рідини (з пляшки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буль-буль — БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються при виливанні рідини (з пляшки і т. ін.). Пірнула [риба] вглиб, А з нею й змія заодно… Буль-буль — і пішла на дно (Нех., Казки.., 1958, 52).  Словник української мови в 11 томах
4. буль-буль — Буль-буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132.  Словник української мови Грінченка