1. Словник української мови у 20 томах

буль-буль

БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг.

Звуконаслідування, що відтворює звуки при виливанні рідини (з пляшки, графина і т. ін.).

Перехилив її [пляшку] в рот і закляк. Було чути тільки “буль-буль” (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буль-буль — буль-бу́ль вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. буль-буль — виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються під час виливання рідини (з пляшки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буль-буль — БУЛЬ-БУ́ЛЬ, виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються при виливанні рідини (з пляшки і т. ін.). Пірнула [риба] вглиб, А з нею й змія заодно… Буль-буль — і пішла на дно (Нех., Казки.., 1958, 52). Словник української мови в 11 томах
  4. буль-буль — Буль-буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132. Словник української мови Грінченка