буль

БУЛЬ, ю, ч.

Стиль французьких меблів XVII–XVIII ст. з мідними та бронзовими інкрустаціями.

Розкішні палацові меблі з інкрустацією епохи Людовика XIV були також відомими під назвою меблів у стилі буль за іменем майстра А. Буля (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буль — По всьому буль: і слід загув, все скінчилось [II] Словник з творів Івана Франка
  2. буль — буль вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. буль — -я, ч. Стиль французьких меблів 17-18 ст. з мідними та бронзовими інкрустаціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буль — буль вул. голуб (ст): – Расовий облітаний буль, ласкавий добродію, навіть як його зловлять, знає, де його дім. – Певно, що знає. Але можуть йому підтяти крила. – Ну і що? Все одно до чужого не звикне. Ледве-но пера відростуть – буль уже в дорозі додому. Щоб не знати, де був (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. буль — Стиль французьких меблів 17 – 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Буль — I (Boulle) Шарль Андре, 1642-1732, франц. проектант меблів; придворний червонодеревець Людовіка ХIV; від Б. назва стилю у меблярстві — буль. II (Boole) Джордж, 1815-64, англ. математик і логік, батько Е. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Буль — див. Буль, Джордж Філософський енциклопедичний словник