Орфографічний словник української мови

буркотливо

буркотли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буркотливо — рідше буркітливо. Присл. до буркотливий, буркітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буркотливо — БУРКОТЛИ́ВО, рідше БУРКІТЛИ́ВО. Присл. до буркотли́вий, буркітли́вий. За вікном буркотливо перекочує свої хвилі старий Дніпро (із журн.); “А кого тут взагалі можна помітити, якщо всі тільки те і роблять, що намагаються протиснутись між цими лавками?” – буркотливо вимовив співрозмовник (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. буркотливо — БУРКОТЛИ́ВО, рідше ВУРКІТЛИ́ВО. Присл. до буркотли́вий, буркітли́вий.  Словник української мови в 11 томах