буркотливо
БУРКОТЛИ́ВО, рідше БУРКІТЛИ́ВО.
Присл. до буркотли́вий, буркітли́вий.
За вікном буркотливо перекочує свої хвилі старий Дніпро (із журн.);
“А кого тут взагалі можна помітити, якщо всі тільки те і роблять, що намагаються протиснутись між цими лавками?” – буркотливо вимовив співрозмовник (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)