бусурмен

бусурме́н

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бусурмен — див. бусурман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бусурмен — БУСУРМЕ́Н див. бусурма́н.  Словник української мови у 20 томах
3. бусурмен — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст.  Словник синонімів української мови
4. бусурмен — Бусурма́н і бусурме́н, -на, -нові, -не! -ма́[е́]ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бусурмен — БУСУРМЕ́Н див. бусурма́н.  Словник української мови в 11 томах
6. бусурмен — Бусурман и бусурмен, -на м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. І. 114. --------------- Бусурмен и пр. см. бусурман и пр.  Словник української мови Грінченка