бусурмен
Бусурман и бусурмен, -на
м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. І. 114.
---------------
Бусурмен и пр.
см. бусурман и пр.
Словник української мови Грінченка