Орфографічний словник української мови

бівалентний

бівале́нтний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бівалентний — -а, -е. Стос. до бівалента.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бівалентний — БІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. 1. хім. З подвійною валентністю. Бівалентний зв'язок. 2. техн. Такий, що має два джерела живлення або нагрівання.  Словник української мови у 20 томах