Орфографічний словник української мови

бівалент

бівале́нт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бівалент — -а, ч. Пара сполучених гомологічних хромосом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бівалент — БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол. Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра. Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах