бівалент

бівале́нт

-а, ч.

Пара сполучених гомологічних хромосом.

Значення в інших словниках

1. бівалент — бівале́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бівалент — БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол. Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра. Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах