бівалент

бівале́нт

-а, ч.

Пара сполучених гомологічних хромосом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівалент — бівале́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бівалент — БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол. Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра. Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах