1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бівалентний

бівале́нтний

-а, -е.

Стос. до бівалента.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівалентний — бівале́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бівалентний — БІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. 1. хім. З подвійною валентністю. Бівалентний зв'язок. 2. техн. Такий, що має два джерела живлення або нагрівання. Словник української мови у 20 томах