бівалентний

БІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е.

1. хім. З подвійною валентністю.

Бівалентний зв'язок.

2. техн. Такий, що має два джерела живлення або нагрівання.

Бівалентний електронагрівач використовують з міркувань резервування надійності: у випадку поломки теплонасоса мінімальна температура підтримується в будинку до завершення ремонту (з наук.-техн. літ.).

3. книжн. Двозначний.

Класична логіка є бівалентною, тобто кожному твердженню вона приписує лише одне з двох значень: “істина” або “хибність” (з наук.-попул. літ.).