1. Словник української мови у 20 томах

бівалент

БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол.

Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра.

Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівалент — бівале́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бівалент — -а, ч. Пара сполучених гомологічних хромосом. Великий тлумачний словник сучасної мови