бівалент

бівале́нт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівалент — -а, ч. Пара сполучених гомологічних хромосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бівалент — БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол. Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра. Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах