бівалентність
БІВАЛЕ́НТНІСТЬ, ності, ж.
1. хім. Подвійна валентність.
Метод визначення афінності антитіл, запропонований Фріге, не враховує бівалентність молекул (з наук. літ.).
2. книжн. Властивість за знач. бівале́нтний 3.
Бівалентність міфу базується на найглибиннішому поділі світу на Добро і Зло (з наук. літ.);
Некласичні логіки виходять за рамки традиційної бівалентності (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бівалентність — бівале́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бівалентність — -ності, ж. Абстр. ім. до бівалентний. Великий тлумачний словник сучасної мови