бівалент

БІВАЛЕ́НТ, а, ч., біол.

Комплекс із пари сполучень гомологічних хромосом, який утворюється при поділі ядра.

Кожний бівалент складається з двох хромосом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бівалент — бівале́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бівалент — -а, ч. Пара сполучених гомологічних хромосом.  Великий тлумачний словник сучасної мови