бігуді — Орфографічний словник української мови

бігуді — невідм. мн. Пристосування для накручування волосся при завивці або укладці, що мають циліндричну форму і виготовлені з дерева, металу, пластмаси або гуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
бігуді — БІГУДІ́, невідм., мн. Металеві, пластмасові та інші трубочки, на які накручують пасма волосся для завивки. Її коси від надмірного вживання бігуді й хімічних перекисів порідшали і, короткі, не обрамляючи лице, звивалися над лобом, над вухами (Б. Словник української мови у 20 томах