Значення в інших словниках
-
бідочка —
БІ́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до біда́1 1. Живуть люди з бідочкою. Гонять матір на лан жати Разом із дочкою (з народної пісні); Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку (Марко Вовчок); От і правда, як співають...
Словник української мови у 20 томах
-
бідочка —
див. біда
Словник синонімів Вусика
-
бідочка —
БІ́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до біда́¹ 1. От і правда, як співають: "ой піду я до дочки, наберуся бідочки; ой піду я до сина — лиха моя година!" (Н.-Лев., III, 1956, 200); Живуть люди з бідочкою. Гонять матір на лан жати Разом із дочкою (Нар. лірика, 1956, 90).
Словник української мови в 11 томах
-
бідочка —
Бідочка, -ки ж. ум. отъ біда.
Словник української мови Грінченка