Орфографічний словник української мови

білоокий

білоо́кий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. білоокий — -а, -е. У якого дуже світлі очі. Білоока чернь — важливий гніздовий мисливський птах стоячих водойм України.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білоокий — БІЛОО́КИЙ, а, е. Який має світлі очі. Одного челядника татари зарубали в лозах – тікав через лід, одбивався сокирою, й ще один, білоокий Денис, подівся невідь-куди (Ю.  Словник української мови у 20 томах