Орфографічний словник української мови

більш-менш

бі́льш-ме́нш

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. більш-менш — пр., (вдало) порівняно: (точно) приблизно, якоюсь мірою; менше-більше.  Словник синонімів Караванського
  2. більш-менш — БІЛЬШ-МЕ́НШ, присл. Певною мірою; в основному. Хотілось прийняти гостя як слід, хотілось навіть купити вина, горілки та консервів тощо, але, на жаль, не було більш-менш пристойного посуду і, головне, не було грошей (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. більш-менш — ПОЧАСТИ (не повністю, не в повній мірі), ЧАСТКО́ВО, ПЕ́ВНОЮ МІ́РОЮ, БІЛЬШ-МЕ́НШ. Треба ще відзначити, що усність творення залишається в основному за такими видами народної творчості, як приказка, прислів'я, анекдот, казка...  Словник синонімів української мови
  4. більш-менш — Більш-ме́нш, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)