біндер

бі́ндер

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. біндер — -а, ч. Попередня домовленість між страхувачем та страхувальником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біндер — БІ́НДЕР¹, у, ч., фін. Форма тимчасової угоди між страховиком та страхувальником, що передує укладанню страхового договору. Біндер здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі...  Словник української мови у 20 томах