біндер

бі́ндер

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біндер — -а, ч. Попередня домовленість між страхувачем та страхувальником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. біндер — БІ́НДЕР¹, у, ч., фін. Форма тимчасової угоди між страховиком та страхувальником, що передує укладанню страхового договору. Біндер здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі... Словник української мови у 20 томах