1. Великий тлумачний словник сучасної мови

біндер

бі́ндер

-а, ч.

Попередня домовленість між страхувачем та страхувальником.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біндер — бі́ндер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біндер — БІ́НДЕР¹, у, ч., фін. Форма тимчасової угоди між страховиком та страхувальником, що передує укладанню страхового договору. Біндер здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі... Словник української мови у 20 томах