біндер

БІ́НДЕР¹, у, ч., фін.

Форма тимчасової угоди між страховиком та страхувальником, що передує укладанню страхового договору.

Біндер здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі, коли укладення договору вимагає тривалого часу на опрацювання нестандартних умов страхування (з наук.-попул. літ.).

БІ́НДЕР², а, ч., полігр.

Брошурувальний апарат, признач. для створення представницьких книжок, збірок буклетів і т. ін., скріплених пластиковими пружинами.

Секретарці треба вміти користуватися офісною технікою: комп'ютером, міні-АТС, факсом, ксероксом, біндером тощо (з наук.-попул. літ.).