біолокація — Орфографічний словник української мови

біолокація — -ї, ж. Здатність тварин визначати положення якого-небудь об'єкта відносно самих себе або своє положення у просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
біолокація — БІОЛОКА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Здатність тварин визначати місцеперебування якогось об'єкта чи своє місцеперебування у просторі. Завдяки унікальній здатності до біолокації кішка, як далеко б ви її не заносили, точно знайде шлях додому (із журн.). Словник української мови у 20 томах
біолокація — біолока́ція (від біо... та локація) здатність тварин визначати положення якого-небудь об’єкта відносно самих себе або своє положення у просторі (біоорієнтація). Словник іншомовних слів Мельничука