біонік

біо́нік

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. біонік — -а, ч. Фахівець із біоніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець із біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки та ін. (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець з біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки тощо (Наука.., 5, 1969, 25).  Словник української мови в 11 томах