Великий тлумачний словник сучасної мови

біонік

біо́нік

-а, ч.

Фахівець із біоніки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. біонік — біо́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець із біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки та ін. (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець з біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки тощо (Наука.., 5, 1969, 25).  Словник української мови в 11 томах