біонік
біо́нік
-а, ч.
Фахівець із біоніки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біонік — біо́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець із біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець з біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки тощо (Наука.., 5, 1969, 25). Словник української мови в 11 томах