1. Словник української мови в 11 томах

біонік

БІО́НІК, а, ч. Фахівець з біоніки.

В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки тощо (Наука.., 5, 1969, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біонік — біо́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біонік — -а, ч. Фахівець із біоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біонік — БІО́НІК, а, ч. Фахівець із біоніки. В установах нашого відділу працюють фахівці найрізноманітнішого профілю: цитологи, анатоми, фізіологи, біохіміки, екологи, філогенетики, палеонтологи, біоніки та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах