бісиця —
-і, рідко. Жін. до біс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бісиця —
БІСИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до біс¹ 1. Не “сокотилася” баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки – і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бішеня [бісеня] (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
бісиця —
ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С.
Словник синонімів української мови
бісиця —
БІСИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до біс¹ 1. Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки — і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бішеня [бісеня] (Коцюб., II, 1955, 306).
Словник української мови в 11 томах