б'єф — Орфографічний словник української мови

б'єф — -а, ч., гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
б'єф — Б'ЄФ, у, ч., гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища, розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.). Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф (В. Словник української мови у 20 томах
б'єф — (фр.) Частина судноплавної річки між греблями з певним рівнем води або відрізок каналу між двома шлюзами, рівень води в яких відрізняється від сусідніх ділянок. (синонім — плесо). Архітектура і монументальне мистецтво