вабець

вабе́ць 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

вабе́ць 2

іменник чоловічого роду, істота

мисливець

Значення в інших словниках

1. вабець — -бця, ч. 1》 Птах, що приманює інших птахів. 2》 Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їхні голоси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.); Живу собі помалу з жінкою, дітьми та друзями, бавлюсь полюванням та риболовлею, проте хортів і кречетів не держу...  Словник української мови у 20 томах
3. вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.). 2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, насліудючи їх голоси.  Словник української мови в 11 томах
4. вабець — Вабець, -бця м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.  Словник української мови Грінченка