1. Орфографічний словник української мови

вабець

вабе́ць 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

вабе́ць 2

іменник чоловічого роду, істота

мисливець

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вабець — -бця, ч. 1》 Птах, що приманює інших птахів. 2》 Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їхні голоси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.); Живу собі помалу з жінкою, дітьми та друзями, бавлюсь полюванням та риболовлею, проте хортів і кречетів не держу... Словник української мови у 20 томах
  3. вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.). 2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, насліудючи їх голоси. Словник української мови в 11 томах
  4. вабець — Вабець, -бця м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює. Словник української мови Грінченка