вабець
вабе́ць
-бця, ч.
1》 Птах, що приманює інших птахів.
2》 Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їхні голоси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вабець — вабе́ць 1 іменник чоловічого роду, істота птах вабе́ць 2 іменник чоловічого роду, істота мисливець Орфографічний словник української мови
- вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.); Живу собі помалу з жінкою, дітьми та друзями, бавлюсь полюванням та риболовлею, проте хортів і кречетів не держу... Словник української мови у 20 томах
- вабець — ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.). 2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, насліудючи їх голоси. Словник української мови в 11 томах
- вабець — Вабець, -бця м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює. Словник української мови Грінченка