вагоніти —
Вагоні́ти: — важчати [9]
Словник з творів Івана Франка
вагоніти —
-ію, -ієш, недок., діал. 1》 Вагітніти. 2》 перен. Лежати тягарем; тяжіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вагоніти —
ВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. 1. Вагітніти. Дівка не повинна їсти усього [парного].., бо буде вагоніть усе близнятами (Номис). 2. перен., кого, на кому – чому і без дод. Лежати тягарем; тяжіти.
Словник української мови у 20 томах
вагоніти —
ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев.
Словник синонімів української мови
вагоніти —
ВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. 1. Вагітніти. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами (Номис, 1864, № 286). 2. перен. Лежати тягарем; тяжіти. Напала моя Горбоносиха на другу тему, що вагоніла на її думках (Барв., Опов.., 1902, 429).
Словник української мови в 11 томах
вагоніти —
Вагоніти, -нію, -єш гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286.
Словник української мови Грінченка