важче —
[важчеи] присл.
Орфоепічний словник української мови
важче —
присл. Вищ. ст. до важко. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
важче —
ВА́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до ва́жко. Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, .. груди важче дихають... (М. Коцюбинський); Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (О. Гончар); // у знач.
Словник української мови у 20 томах
важче —
Ва́жче, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
важче —
ВА́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до ва́жко. Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, ..груди важче дихають… (Коцюб., І, 1955, 232); Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (Гончар, III, 1959...
Словник української мови в 11 томах