важче
ВА́ЖЧЕ, присл.
Вищ. ст. до ва́жко.
Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, .. груди важче дихають... (М. Коцюбинський);
Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (О. Гончар);
// у знач. пред.
Павлу все важче і важче учитися (Марко Вовчок);
Бігти навпростець чимдалі було важче (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)